Конспект уроку з української літератури (7 клас )

Тема.  Т. Шевченко. „Мені тринадцятий минало”. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі.

Мета:  поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Шевченка, проаналізувати його автобіографічний твір; розкрити почуття і переживання поета, викликані спогадами про дитинство; вчити аналізувати поезію, розкрити роль контрасту та інших художніх засобів у творі, удосконалювати вміння виразного читання; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість;

            виховувати почуття пошани, поваги до творчості Т. Шевченка, прищеплювати риси доброти, співчуття.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, аудіозапис твору „Мені тринадцятий минало”, репродукція картини І. С. Їжакевича „Тарас-пастух”, картини Т. Г. Шевченка „Хата батьків у селі Кирилівці”.

Очікувані результати: знати про творче життя поета, розуміти значення його творчості для українського народу, виразно і осмислено читати твір.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.     Вступне слово вчителя.

Пісню, яка зараз пролунає у класі, весь український народ і виконує, і слухає стоячи. Отже, і ми з вами також будемо слухати, а хто знає, то й співати стоячи.

2.     У класі лунає  „Реве та стогне...”.

3.     Бесіда:

–       Хто автор цієї пісні? Чому вона виконується стоячи?

4. Учитель. Ось знайомий вам з дитинства портрет нашого генія. Привертають увагу його очі. Допитливі, спостережливі, вони, здається, зазирають до самої душі. А високе чоло говорить нам про неабиякий розум, талант. Вуса ж ховають мудрість, лагідність і ніжну посмішку. Одяг простий, але вишуканий. Такий він, автор безсмертного „Кобзаря”, чия доля схожа на долю нашої багатостраждальної України (додаток 1).

- Чи знайомі ви з творами Т. Шевченка? Перевірити це нам допоможе „Літературна розминка”

5. „Літературна розминка”. Одні учні читають уривки з віршів Т. Шевченка, а інші називають твір, з якого ці рядки взяті (для „Літературної розминки учні повторили всі вірші, які вчили у попередніх класах)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

Учитель читає напам’ять початок повісті С. Васильченка „Широкий шлях”.

Україна... В одному вже тільки цьому слові і для нашого уха, і навіть для уха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю... Україна - країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої - велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня... Тяжкий сон, подвійна неволя і темна ніч, як ворон. Тільки Дніпро з очеретами, тільки вітер з степовими могилами шепотіли ночами: гай-гай... умер прекрасний край... Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки... Україна - це марні, обшарпані, голодні люди... Ідуть на панщину чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть... Україна - це царське та панське безмежне свавілля... Праця до сьомого поту...

IV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Вікторина «Всім нам знайомий Т. Шевченко».

-        Коли і де народився Т. Шевченко?

-        Розкажіть, як малий Тарас ходив шукати „залізні стовпи”?

-        Чим захоплювався Тарас у дитинстві?

-        Чи був він допитливим?

-        Які риси вдачі малого Шевченка вам найбільше запам’ятались?

-        Що вас найбільше вразило, коли ви читали про дитинство поета?

2. Огляд репродукції картини Т. Шевченка „Хата батьків у селі Кирилівці ( додаток 2).

-        Опишіть хату Шевченка.

-        Яке могло бути життя людей, що жили у ній?

3. Учитель додає нові відомості про творче життя поета.

4. Опрацювання поезії Т. Шевченка „Мені тринадцятий минало” (1847)

4.1. Виразне читання поезії, а потім її прослуховування в аудіозаписі.

-        Які враження викликала у вас  поезія під час її читання, прослуховування?

4.2. Учитель. У поезії розкрито зміни у настрої хлопчика. Викликані єднанням з природою, усвідомленням сирітської долі й почуттям вдячності до дівчини, що втішила Тараса-підлітка в горі.

4.3. Прочитайте ще раз вірш мовчки і визначте, на які частини можна поділити його текст.

Орієнтовний поділ

1. Веселий, піднесений настій пастушка.
2. Жорстока дійсність.
3. Щира подруга-розрадниця в горі.

–       Чому ви так вважаєте? (Кожна частина передає настрій хлопчика-пастуха)

4.4. – Прочитаємо 1 ч. і подумаємо, який настрій хлопчика передав поет у ній? (Хлопчик веселий, йому здається, що сонечко сміється, він любить весь світ і молиться Богу. Пастушку здається, що всім так весело, як йому, навіть небо, село і ягня веселиться).

Так через опис природи поет відтворює емоційний стан малого хлопця: радісний, любить все на світі.

–       А як змінюється настрій пастушка у 2 ч. ? Прочитаємо 2 частину.

–       Чим викликані зміни настрою? ( Найщасливіша пора у кожної людини – дитинство. Ви також радієте зі всього, любите щиро і сонечко, і небо, і річку... Та, на жаль, ця пора триває дуже недовго. Людина дорослішає і дивиться на все іншими очима. Хлопчик-пастушок підріс і побачив несправедливість тогочасного ладу)

–       Знайдіть у 2 ч. поезії рядки, що говорять про несправедливість суспільного ладу? Друга частина контрастна за змістом до першої. Усвідомлення сирітської долі закриває від пастушка осяяний сонцем світ. Тон вірша передає похмурий настрій поета.

Кожна людина у важку хвилину хоче співчуття, поради, ласки. Таку ласку ви відчуваєте завжди, коли матуся положить свою руку на вашу голівку і приголубить.

Поезія „Мені тринадцятий минало” побудована на автобіографічній основі. Ми знаємо, що Тарас Шевченко рано залишився сиротою. Найближчою подружкою дитячих років була сусідська дівчинка Оксана. Саме про її доброту і ласку згадує Шевченко у вірші.

–       Прочитайте, як утішила дівчинка хлопця?

–       Як тепер змінився настрій пастушка? Прочитайте 3 частину.

(Любов і співчуття дівчинки допомогли подолати сумний настрій. Хлопець забув (але, певно, не надовго), що все: і лани, і гаї, і сади – не його.)

4.5. Розгляд поетики вірша.

Під час повторного читання коментуємо художні засоби:

Порівняння: „...любо стало, неначе в Бога...”; „мов прокинувся, дивлюся”;              „... поцілувала... наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє”.

Епітети: „небо голубеє”; „тяжкі сльози”.

Метафори: „сонце гріло, не пекло”; „сонце запекло, почервоніло і рай запалило”; „небо помарніло”.

5. Розглянемо картину І. С. Їжакевича „Тарас-пастух” і спробуємо порівняти її з віршем за допомогою таких запитань? (додаток 3)

–       Який момент із життя малого Тараса зобразив художник?

–       Як одягнений хлопчик? (у бідненькій полатаній сорочечці, у домотканих штанях, босий)

–       Чим займається Тарас? (Хлопчик переписує азбуку)

–       Як передає художник захоплення малого Тараса своєю працею? (Він схилився над папером. Погляд спрямований на списаний аркуш. Дитяча рука старанно виводить літери. Тарас, здається, нічого не помічає навколо себе)

–       Який настрій викликає у вас ця картина? (Сумний, шкода малого Тарасика. Замість того, щоб ходити до школи, він змушений пасти чужі вівці, заробляти собі на хліб. Але не тільки сум охоплює нас. Велику повагу викликає бажання хлопчика вчитися, якщо не в школі, то самому збагнути прекрасний світ книги.)

–       Підберіть слова із вірша, які можна було б підписати під картиною.

6. Підготовка і виразне читання поезії.

Першу частину вірша читаємо в повільному темпі, намагаючись передати замилування природою. Тон читання другої частини – драматичний, гнівний, пристрасний. А третя звучить мажорно.

7. Драматизація вірша (Учень читає вірш „Мені тринадцятий минало”. Дівчина та хлопець показують за допомогою рухів – пантоміми героїв ліричного твору.)

V. Підсумок уроку

Мікрофон.

–       Чи сподобався тобі вірш? Чому?

VІ. Домашнє завдання: вивчити вірш  „Мені тринадцятий минало” напам’ять;   

     дати відповіді на запитання с. 89 підр.