Тема. Прийменник як службова частина мови. Прийменник як
засіб зв’язку в словосполученні.
Мета: поглибити знання учнів про службові частини
мови, зокрема про прийменник; провести самостійне дослідження учнями лексичного
значення, морфологічних ознак, синтаксичної та граматичної ролі в організації
змісту і граматичної будови речення; розвивати вміння розпізнавати прийменники
в реченні й використовувати їх як засіб зв’язку слів у словосполученні;
повторити самостійні частини мови; розвивати аналітичне мислення та вміння
зіставляти мовні явища, удосконалювати навики роботи в групах; виховувати
взаємоповагу, сприяти розумінню учнями того, що основою життя на землі є любов.
Тип уроку: урок засвоєння
нових знань на основі самостійного дослідження.
Хід уроку
І Організаційний
момент
ІІ Актуалізація
опорних знань учнів
1. Евристична
бесіда.
―
Виразно прочитайте записані на дошці рядки:
Люблю
я все, що навкруги сіяє
відбитим
світлом і своїм мені,
що
думи й серце в пісні окриляє
в
ранковому і денному огні.
Люблю
в садах пташині слухать кличі,
Коли
кругом весни огонь буя...
Люблю
усмішку на чужім обличчі,
Для
мене радість інших − як своя.
Зростав
і я під небом Батьківщини,
У
материнському її теплі.
І я
кричу, і крик до зір мій лине:
„Щасливі
будьте, люди, на землі!”
(В.
Сосюра)
― Чи
відомий вам автор вірша? Які ще твори цього поета ви знаєте?
―
Визначте тему та ідею цього вірша.
―
Які почуття і думки викликає у вас ця поезія?
―
Назвіть в останньому реченні відомі вам частини мови.
―
Пригадайте, які частини мови ви вже вивчили. Що в них спільного, чим вони
відрізняються?
ІІІ Повідомлення теми та мети уроку
IV Мотивація навчальної діяльності
школярів
Слово
вчителя.
На
уроці кожен з вас повинен досягти певних результатів з виучуваної теми.
Знати:
що таке прийменник, знаходити його в реченні, відрізняти від сполучників і
часток; правильно поєднувати з іменниками.
V
Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1.
Робота в групах.
І. група
Випишіть із вірша слова, які, на вашу думку, не мають
лексичного значення.
ІІ. група
Визначення походження термінів „неповнозначні
слова”, „прийменник”, „сполучник”, зробити їх словотвірний розбір. Чи будуть
такі частини мови мати морфологічні ознаки? Відповідь аргументуйте.
ІІІ. група
Зробіть синтаксичний розбір передостаннього речення,
з’ясуйте, яку роль у мові виконують слова під, у. Визначте їх синтаксичну роль.
Звіт лідерів груп. Обговорення й
узагальнення результатів дослідження. Формулювання визначення прийменника.
2.
Робота з підручником.
Опрацювання
матеріалів нової теми (с. 235)
-
Доведіть на прикладах, що ви розумієте, як прийменник
виражає залежність іменника (числівника, займенника) від інших частин мови.
Виконання вправи 442.
3.
Слово вчителя
Прийменники
можуть вказувати на різні відношення між предметами:
просторові:
Ходить ніч по саду місячними кроками (П.
Тичина)
часові:
На другий день Оксана встала рано. (О.
Гончар)
на
відношення ознаки до предмета: Хлопчина в
подертій одежі, торбинка: цибуля і хліб (М. Рильський)
причинові:
Вона аж ахнула від захоплення (О. Гончар)
об’єктні:
Не дивись на березу плакучу, на березі
журливе віття (Л.Українка)
4.
Індивідуальні завдання.
1) Прочитайте
вірш, випишіть словосполучення з прийменником, з’ясуйте, на які відношення
вказує прийменник. Поставте питання від головного слова до залежного.
Прийменник обведіть прямокутником.
Так ніхто не
кохав. Через тисячу літ
Лиш приходить
подібне кохання.
В день такий
розцвітає весна на землі
і земля
убирається зрання...
Дише тихо і
легко в синяву вона,
простягає до зір
свої руки...
В день такий на
землі розцвітає весна
і тремтить од
солодкої муки...
2) Розгляньте
таблицю. Запам’ятайте правопис прийменників з іменниками.
VІ Закріплення
вивченого матеріалу
1. Творча робота
Складіть
і запишіть речення, використавши прийменник за,
крізь, на, над, під з іменниками у знахідному відмінку.
2. Гра „Редактор”.
Відредагуйте
словосполучення і речення.
Ходити
по хатам; зошит по українській мові; знання по фізиці; діяти по правилах; по
квітень включно. Перший урок починається у вісім годин тридцять хвилин. Моя
сестра по фаху лікар. Я ходив в магазин.
VІІ Підсумок
уроку
Заповнення
таблиці
|
Знаю!
|
Умію!
|
|
|
|
VІІІ Домашнє
завдання
1.
Вивчіть теоретичний матеріал (с. 234-236)
2.
Виконайте вправу 448.
Тема.
Непохідні й похідні прийменники.
Мета: поглибити
знання учнів про прийменник як частину мови; пояснити принцип поділу
прийменників на групи за походженням; формувати вміння їх розрізняти, визначати
спосіб утворення похідних прийменників; розвивати логічне мислення, пам’ять;
удосконалювати навички зв’язного мовлення; формувати естетичне сприйняття
художнього слова; виховувати в учнів інтерес до навчання.
Тип
уроку: комбінований.
Хід уроку
І
Організаційний момент
IІ Актуалізація
опорних знань, умінь і навичок.
1. Перевірка
домашнього завдання. Вправа 448.
2. Бесіда
― Дайте
визначення прийменника
― Розкажіть про
вживання прийменників
ІІІ
Повідомлення теми і мети уроку
ІV
Мотивація навчальної діяльності
1.
Завдання і запитання до учнів
― Зробіть
словотвірний розбір слова похідний.
Які прийменники називаються похідними?
2.
Проблемне завдання.
― Визначте, до
якої частини мови належать слова край,
кінець, близько.
Свою відповідь
аргументуйте.
V
Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1.
Пояснення вчителя з використанням таблиці „Поділ
прийменників за походженням”.
2.
Робота з підручником.
― Усно виконайте вправу 457 на с. 240.
Зробіть висновок, як утворилися відповідні прийменники.
3.
Практична робота
― Порівняйте виділені в реченнях
омоніми. До яких частин мови вони належать? Яким способом утворені прийменники?
Як можна прийменники відрізнити від інших частин мови?
1. Автомашина під’їхала близько.
2. Навколо
стояла тиша.
3. Мостищина ― чудовий край
1. Автомашина зупинилась близько лісу.
2. Спортсмени бігали навколо стадіону.
3. Край дороги росте клен.
VІ
Закріплення нового матеріалу
1.
Колективне закріплення вивченого.
(Робота
на дошці і в зошитах).
Запишіть речення. Підкресліть прийменники, визначте
спосіб творення похідних прийменників.
1) І поміж нас живе ясна і чиста слава
великого Франка. 2) Він слухав голоси з низин і з-понад хмар. (М. Рильський) 3)
І вітряк з-за гаю крилами махає. (Т. Шевченко) 4) У поета пера постають великі
таємниці. (Б.Олійник) 5) З-поміж орла й ворона краще битися з першим, ніж миритися
з другим. (Народна творчість)
2.
Усно виконайте вправу 458.
3.
Самостійна робота.
Введіть 2-3 прийменникових сполучення в речення.
Унаслідок
(наполегливої) праці, на користь (справі), у галузі (освіти), під час
(концерту), з нагоди (приїзду), протягом (тижня).
VІІ
Підбиття підсумків уроку
Творча
робота.
―
Складіть план розгорнутої відповіді на питання „На які групи за походженням
поділяються прийменники? Як відрізнити похідні прийменники від самостійних
частин мови?”.
VІІІ
Домашнє завдання
1.
Виконати вправу 461, опрацювати теоретичний матеріал,
розміщений на с. 237-240.
2.
Скласти усний твір „Світ моїх захоплень”, вживаючи
непохідні та похідні прийменники.
Тема. Правопис
похідних прийменників. Складні і складені прийменники.
Мета: ознайомити
учнів із групами прийменників за будовою; допомогти учням самостійно дослідити
закономірності написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс;
виробляти відповідні правописні вміння й навички; навчати розрізняти омонімічні
прийменники і префікси; формувати навички і вміння логічно мислити, співставляти,
групувати за певними ознаками мовні явища; виховувати пізнавальний інтерес до
мови.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу на основі
спостереження за мовними явищами.
Хід уроку
I Організаційний
момент
II Актуалізація
опорних знань
1.
Перевірка домашнього завдання.
2.
Робота із системою орієнтирів „Я вже знаю”. Учням
пропонується пригадати все, що їм відомо з даної теми.
Прийменник
– незмінна службова частина мови
Сам
членом речення не виступає
Я вже знаю
Може вказувати на місце, час, причину мету,
кількість
З усіма частинами мови пишемо окремо
III Повідомлення теми та мети уроку
IV Мотивація
навчальної діяльності
Учні
формулюють мету відповідно до теми уроку. Учитель коригує відповіді.
V Опрацювання
нового матеріалу
1. Самостійна робота.
Розділіть
наведені прийменники на три групи (за будовою). Поділ аргументуйте:
Край, кінець, о, під, з-над, поміж, задля, шляхом, між, перед, з-понад, на
випадок, за винятком, у, від, при, з-під.
2. Робота з
підручником.
Звірте
правильність своїх міркувань з підручником (с.237).
3. Робота в
парах.
Згрупувавши
подані прийменники за написанням, сформулюйте правило написання прийменників
разом, окремо і через дефіс.
Понад, довкола, з-за, у зв’язку з,
із-за, з-посеред, попід, назустріч, в напрямку до, під час, з-поза, з-поміж, в
силу, поза, услід, внаслідок, згідно з, з-під, з-проміж.
4. Робота з
підручником.
1) Звірте
правильність своїх міркувань з підручником (с.237).
2) Виконайте
вправу 449 (усно).
5. Слово вчителя.
Прийменники
з наступними словами вимовляються так само нероздільно, як і префікси:
на гору – нагору;
уві сні – увійти;
перед світанком – передсвітанковий;
попід вікнами – попідвіконню.
Дослідіть
поданий матеріал і складіть пам’ятку „Як розрізнити прийменники і префікси”.
6. Колективна
робота (методом „мозкового штурму”).
Зі мною (зо мною), піді мною, переді
мною, уві сні, ув імлі, наді мною, зозла, зовсім, передовсім.
Висновки:
1)
Прийменники зі (зо), наді (надо), піді
(підо), переді (передо), ув, уві при іменниках та займенниках не переходять
у префікси і завжди пишуться окремо.
Виняток: зозла, зовсім, передовсім.
2)
Прийменник відноситься до іменника (або особового займенника). Якщо ж він
поєднується з іншою частиною мови, то стає префіксом:
ліг на бік (на правий бік) – викликав
товариша набік.
3)
Щоб відрізнити прийменник від префікса в словах типу на горі і нагорі,
треба спробувати ставити в них прикметник. Якщо зміст висловлювання дозволяє це
зробити – пиши окремо, якщо ні – пиши разом:
в глиб (чого?) землі – корінь росте
вглиб
з краю (чого?) села – моя хата скраю.
4)
Деякі сполучення прийменника з іменником відрізняємо від однозвучних
прислівників (які пишуться одним словом) за тим, що перші мають при собі
додаток у Р.в., другі (прислівники) – не мають такого додатка.
VI
Оцінювання і самооцінювання
Вибірково –
розподільний диктант із наступною перевіркою та само-оцінюванням.
Запишіть
прийменники у три колонки залежно від того, як пишуться прийменники:
1)
разом; 2) через дефіс; 3) двома і більше словами.
Свій
вибір обґрунтуйте.
У разі, внаслідок, замість, поза, із-за,
поміж, з-над, попри, залежно від, посеред, з-понад, наприкінці, в результаті,
з-за, на шляху до, вздовж.
VII
Оцінювання учнів за різними видами роботи
VIII Домашнє завдання
1)
Повторіть теоретичний матеріал з теми „Прийменник”.
2)
Уведіть у речення слова: перед усім –
передусім, з гори – згори, по-українському – по українському.
Тема. Розбір
прийменника як частини мови. Систематизація вивченого про прийменник.
Мета: повторити, узагальнити й систематизувати
вивчене про прийменник; навчити виконувати розбір прийменника як частини мови;
розвивати логічне мислення, вміння оперувати лінгвістичними термінами,
застосовувати знання в нестандартних
ситуаціях, виховувати потребу пізнавати мовні глибини.
Хід уроку
І
Організаційний момент
ІІ
Повідомлення теми і мети уроку
ІІІ
Мотивація навчальної діяльності
Вступне слово
вчителя.
Ви
закінчили вивчення теми „Прийменник”. Тож сьогодні треба систематизувати знання
і з’ясувати рівень підготовленості до тематичного оцінювання: що ви добре
засвоїли, а що треба надолужити.
Роботу
на уроці ми побудуємо у формі „Лінгвістичного марафону”.
VI Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда.
―
Які асоціації виникають у вас при слові марафон?
Вибудуймо
асоціативний ряд.
―
З’ясуйте лексичне значення слова марафон.
При необхідності зверніться до тлумачного словника.
Марафон. 1. У легкій
атлетиці найдовший біг на дистанцію 42 195 м. 2. Довготриваюча
мистецько-публіцистична акція, звичайно доброчинного характеру, у якій бере
участь велика кількість виконавців, журналістів, громадських діячів.
Отже,
у нашому випадку, марафон – це тривале і напружене змагання, конкурс.
Але
я сподіваюсь, що це змагання стане цікавим і корисним для вас.
V Основний зміст роботи
Лінгвістичний
марафон.
1) Розкажіть лінгвістичну казку про прийменник. (Сильні учні
розповідають заздалегідь написані лінгвістичні казки).
2) „Ланцюжок”.
Потрібно
один за одним називати тільки такі прийменники, яким був перший (похідні,
непохідні, прості, складні, складені). Якщо ланцюжок переривається через
помилку чи затримку, то наступний учень називає прийменник іншої групи.
Непохідні:
до, ... .
Похідні:
мимо, ... .
Прості:
за, ... .
Складні:
понад, ... .
Складені:
згідно з, ... .
3) „Лінгвістична загадка”.
―
Побудуйте лінгвістичне доведення твердження „Виділені слова – різні частини мови”.
Козаки стали в коло, і після
третього гуку литавр показалася старшина з клейнодами. Коло річки, коло
броду два голуби пили воду.
4) Конкурс редакторів.
―
Відредагуйте словосполучення і речення.
Ходити по хатам, зошити по українській
мові, знання по фізиці, діяти по правилах, по квітень включно.
Перший урок починається у вісім годин
тридцять хвилин. Моя сестра по фаху лікар. Я ходив у магазин. Учень пропустив три дні по
хворобі. Ми говорили за нашого улюбленого футболіста.
5) Конкурс на кращу творчу роботу. (Робота в групах).
Згрупувати
подані прийменники в синонімічні ряди. Скласти твір-мініатюру на тему
„Прогулянка в ліс”, вживаючи потрібні за змістом прийменники-синоніми.
Задля, близько, всупереч, опріч, біля,
межи, крім, з, над, до, для, наперекір, коло, між, із, побіля, кругом, заради,
проміж, навколо, край, серед, зі, навкруг, поміж, понад, окрім, круг.
6) „Узагальнення”.
― З
попереднього завдання випишіть п’ять прийменників та визначте їх морфологічні
ознаки.
Заповніть
таблицю
|
Прийменник
|
|
|
|
|
|
|
Який він за
будовою
|
|
|
|
|
|
|
Який він за
походженням
|
|
|
|
|
|
|
З яким відмінком
ужитий
|
|
|
|
|
|
|
Особливості
написання (якщо є)
|
|
|
|
|
|
7) Орфографічна вікторина.
―
Запишіть слова під диктовку і поясніть їх правопис.
Попід, згідно з, навкруги, з-за, із-за, незважаючи
на, під час, довкола, з-поміж, поруч, незалежно від, з-поза, заради, з-під, у
зв’язку з.
VI Підбиття підсумків уроку
Опитування-інтерв’ю.
(Використовується інтерактивний метод
„Мікрофон”).
― Що
вам найбільше сподобалося на уроці?
― Що
не дало вам зійти з дистанції, де ви брали сили продовжувати марафон?
VII
Оцінювання знань, аргументація оцінок
VIII
Домашнє завдання
Виконати
вправу 465.
Тема. Вживання прийменників.
Мета: поглиблення знання учнів про роль прийменників
як засобу зв’язку слів у словосполученні й реченні, особливості вживання
прийменника з іменником, удосконалювати вміння розрізняти прийменники з-поміж інших частин мови, правильно вживати
їх в усному й писемному мовленні; розвивати вміння чітко висловлювати свої
думки, володіти науковою термінологією, порівнювати факти й поняття; виховувати
любов до природи.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
І Організаційний момент
ІІ Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
1.
Перевірка домашнього завдання
2.
Лінгвістичний двобій.
Двоє
учнів по черзі ставлять один одному по 8 запитань до теми, підготовлених вдома.
За кожне правильно складене запитання – 0,5 бала, за відповідь – 1 бал.
Запитання повинні бути точними і передбачати коротку відповідь.
Якщо
учень не знає відповіді, допомагає клас. Двоє учнів-експертів підраховують
бали.
3.
Робота в парах.
Учень,
який має вищий рівень знань з української мови, диктує сусіду по парті 12-15
прийменників, підготовлених вдома.
Потрібно
записати їх у дві колонки: у І – непохідні, у ІІ – похідні.
4.
Гра для всього класу „Відгадай прийменник”.
За
особливостями морфологічного складу, походження, написання відгадайте задуманий
прийменник.
Наприклад,
з-за.
Щоб
його відгадати, учні ставлять запитання, на які потрібно відповісти „так” або
„ні”. Орієнтовні запитання:
― Це похідний прийменник? – Так.
― За будовою простий? – Ні.
― Складний? – Так.
― Утворений способом складання? – Так.
― Пишеться разом? – Ні.
― Через дефіс? – Так.
― Виражає просторові відношення? – Так.
― Утворений з двох простих прийменників?
– Так.
― Це прийменник з-за? – Так.
Після
гри обов’язково проводиться коротке обговорення: які запитання були сильними,
які слабкими (і чому).
ІІІ Повідомлення теми і мети уроку.
IV Мотивація
навчальної діяльності
Розгляньте
записані на дошці словосполучення і речення. Чи є в них помилки? (Висновок про
вживання прийменників учні роблять на етапі закріплення матеріалу.)
― Ми їздили у Львів.
― Ми їздили на екскурсію у Львів.
― Шафа для одягу.
― Шафа для мене.
― Наша школа знаходиться по вулиці Т.
Шевченка.
― Хворію грипом.
V Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
Слово
вчителя. Прийменники поєднуються з усіма формами відмінників,
окрім називного і кличного. Форма місцевого відмінка завжди виступає з
прийменником. Інші відмінкові форми можуть бути з прийменниками або без них.
Прийменник може вживатися з формою одного, двох і навіть трьох відмінків.
1.
Колективне коментування таблиці „Особливості вживання прийменників із певними
відмінками”.
2.
Завдання.
Прочитайте
текст, визначте тему, випишіть прийменникові сполучення; з’ясуйте, з якими
формами відмінків вони вживаються.
Я знову біля річки. Низько пролітає
синій рибалочка, маленький річковий птах у яскравому оперенні: з
яскраво-оранжевою грудкою, з білими цятками коло очей, з синіми крильцями і
голубою спинкою. Посвистуючи, він перековзує з одного куща на інший, завмирає
на вільховій гілці, вичікуючи здобич. Рибалочка зненацька пірнає у воду,
вискакує, обережно зависає біля кручі. Знову пірнувши між латаття, вихоплює
сріблясту верховодку (за Є. Пашковським).
3.
Вживання варіантів прийменника у-в.
Бесіда
―
Чому в українській мові вживаються варіанти прийменників у-в, з, із, зі?
―
Назвіть умови, за яких вживаються варіанти прийменників у, з.
―
Теоретичні положення проілюструйте прикладами.
4.
Гра „Учень у ролі вчителя”.
Троє
учнів по черзі пояснюють особливості вживання прийменників:
· у(в) – до (поїхали у Київ чи до Києва);
· для – на (шафа для одягу – чи на одяг);
· по – на, по – за (живу по вулиці – на вулиці;
пішов по воду – за водою).
VI Закріплення
матеріалу
Спіймай помилку
Учні редагують словосполучення і речення, записані на
дошці на початку уроку.
― Ми їздили у
Львів ― ми їздили до Львова.
― Ми їздили на
екскурсію у Львів ― правильно (якщо мета руху супроводжується додатковим
поясненням, то замість прийменника до
може стояти у(в).
― Шафа для одягу
― шафа на одяг.
― Шафа для мене ―
правильно (річ призначено для людини)
― Наша школа
знаходиться по вулиці Т. Шевченка ― на
вулиці Т. Шевченка.
― Хворію грипом ―
хворію на грип.
Кожна мова має свої специфічні особливості вживання
прийменників. Навіть у таких близьких мовах, як українська та російська,
прийменники використовуються по-різному:
Идти по
берегу ― йти берегом.
По выходным дням ― у
вихідні дні.
Ходить в школу ― ходити до школи.
Говорить на украинском языке ― говорити
українською мовою.
По болезни ― через хворобу, у зв’язку з хворобою.
Смеяться над кем-то ― сміятися з когось.
VІІ Підбиття підсумків уроку
― Що сподобалося на сьогоднішньому уроці? Чому?
― Чи дізналися ви про щось нове?
― Якими вміннями та навичками оволоділи?
VІІI Оцінювання знань, аргументація оцінок
ІХ Домашнє
завдання (диференційоване)
1)
Скласти усну розповідь про особливості вживання
прийменників в українській мові (для всіх учнів).
2)
Виконати вправу 456 або скласти лінгвістичну казку про
прийменник (на вибір).
